Як зробити розсувний екран під ванну своїми руками із пластикових панелей

Ремонт у ванній – найвитратніший у всій квартирі. Продумуючи його, облаштування місця під самою ванною залишають на кінцевий етап. А приховати непривабливу порожнечу та комунікації можна простим способом – створивши розсувний екран під ванну своїми руками із пластикових панелей. Такий екран практичніший за суцільний, тому що в просторі за ним можна організувати полички і зберігати там засоби побутової хімії та господарських дрібниць.

Переваги розсувного екрану під ванну

З його допомогою можна безперешкодно дістатися простору за розсувними дверцятами. Така конструкція йде з пластиковими дверцятами, що пересуваються. Пересування пластикових екранів відбувається за напрямними, виконаними з алюмінієвого або пластикового профілю. Серед важливих плюсів пластикових екранів виділяють:

• тривалий термін експлуатації;
• невелика вага конструкції;
• різноманітність кольорів та розмірів пластикових панелей;
• вологостійкість;
• практичність та зручність догляду за таким екраном;
• простоту монтажу.

Панелі можна підібрати прямо в колір плитки у ванній або вибрати класичний білий варіант, який доповнюватиме інші аксесуари. Якщо зробити зсувну панель довжиною більш ніж у третину ванни, за нею зручно зберігати побутову хімію та інше приладдя.

Екран допомагає запобігти появі неприємного запаху у ванній кімнаті . Він відсікає вологу від простору під ванною, де зазвичай заводяться плісняві гриби та мікроорганізми. Особливо, якщо всі шви та стики ретельно герметизувати.

Підготовка екрану під ванну із пластикових панелей

Унікальність розсувної конструкції в тому, що вона може підходити для різних розмірів і конфігурацій. Якщо це кутові ванні, то дверцята робляться невеликими, щоб вони легко розсувалися по напівкруглому профілю. У прямокутній ванні, встановленій з двома вільними сторонами, краще облаштувати великий екран по довгій стороні і дверцята збоку, що відкриваються.

Часто ванну розташовують впритул між трьома стінами, і тоді розсувна конструкція йде з двома напрямними. Якщо знати, як встановити під ванну розсувний пластиковий екран, можна створити цю конструкцію самостійно без сторонньої допомоги.

Підготовчі роботи та інструменти

Повноцінний екран навіть із легкого пластику без спеціального інструменту не виконати. Бажано придбати не тільки його, але й усі супутні матеріали, це заощадить час та сприятиме правильній організації робіт.

Крім вибраних пластикових заготовок для екрана потрібно:

1. легкі профілі UD, кріплення йде до них у комплекті;
2. маркер;
3. рідкі цвяхи;
4. будівельний рівень;
5. перфоратор;
6. виска;
7. дерев’яні бруски, вони зможуть замінити підпірки та допоможуть створити стійку конструкцію;
8. будівельний степлер;
9. шуруповерт;
10. ніж для гіпсокартону;
11. косинець.

Окремо потрібно продумати, як акуратно обійти унітаз та комунікації, які не можна сховати під ванну. При цьому важливо залишити доступ до їх ремонту або монтажу. Наприклад, при обході каналізаційної труби залиште зазор в 5-10 мм по її периметру. За необхідності її можна буде легко замінити.

Покроковий монтаж

Спочатку створюється каркас, до якого кріпиться екран. Визначається вертикаль за допомогою будівельного рівня і отримана лінія фіксується крейдою або маркером.

Для прямокутної ванни

Каркас під неї може виконувати як із профілю, так і з дерева. Дерев’яний матеріал міцний і довго служить, але з огляду на те, що його використовують у приміщенні з високою вологістю, краще використовувати заготовки з модрини, вільхи або кедра.

При використанні інших порід дерева бруски потрібно обробити антисептиком, щоб запобігти їх гниття. Бажано заготовити бруски перетином 40×40 мм – самий ходовий розмір та зручний в облаштуванні дерев’яного каркасу.

Отримання рівного каркасу залежить від правильності розмітки:

• вона починається з кутів ванни, розташованих біля стін, вертикальні лінії визначаються за допомогою схилу;
• відступають 2 см і повторюють дію зі схилом, щоб визначити другу вертикальну лінію, а на підлозі в точці її торкання малюють квадрат зі сторонами 2 см;
• зовнішній та внутрішній кути квадрата з’єднують з такими ж кутами на протилежній стіні ванної горизонтальними лініями.

По розмічених лініях встановлюють дерев’яні бруси:

• Спочатку укладається горизонтальний брус, його закріплюють шурупами до підлоги, якщо він дерев’яний, а у випадку з бетонною поверхнею застосовуються дюбелі.

• потім фіксуються вертикальні стійки також шурупами, але вже до стіни;
• верхній горизонтальний брусок кріпиться до кутових стійк за допомогою металевих куточків;
• встановлюються вертикальні стійки з відстанню 50-60 см.

Кріплення перевіряють на міцність та переходять до встановлення смуг. Стартова смуга кріпиться до каркаса саморізами, у місцях її примикання до горизонтальних та вертикальних елементів її обрізають під 45 градусів. Знизу смуга прикріплюється по верхівці профілю, щоб залишилося достатньо простору для встановлення пластикового плінтуса.

З пластику нарізаються смужки потрібного розміру і вставляють у стартову смугу, їх може бути дві або більше, головне, щоб вони повністю заповнили екран. На ті з них, які розсуватимуться, кріплять ручки із зовнішнього боку. Стики закриваються пластиковими куточками, а потім вся конструкція перевіряється на міцність, перевіркою усадки пазів. Якщо залишилися якісь зазори в глухих з’єднаннях, їх зашпаровують рідкими цвяхами чи силіконом.

У разі облаштування металевого каркаса, щоб надати конструкції міцності профіль закріплюють не тільки по краях, але і по центру. Нижній профіль може кріпитись герметиком або рідкими цвяхами, пластиковий екран має малу вагу, і вони його витримають. При підготовці стійок та напрямних із металевого профілю знадобляться ножиці по металу.

Для криволінійної ванної

Напівкруглі ванни мають певний кут вигину, у кожній моделі він свій, з огляду на це при облаштуванні пластикових екранів для такої ванної потрібно вибирати панелі невеликих розмірів (шириною до 250 мм). Панелі більшого розміру в домашніх умовах не вийде.

Установка екрану для криволінійної купальні полягає в наступному:

• Купується профіль Ш-подібний пластиковий для екрану ванни шириною 20-24 мм та сталеві трубки для облаштування стійок діаметром 10 мм.
• Визначити висоту каркаса, вимірявши її між верхнім та нижнім профілем. Відміряти довжину пластикового виробу можна за допомогою кутової лінійки, якщо заготовка довша, то надлишки усуваються ножем для гіпсокартону.
• На стартову смугу наносять рідкі цвяхи та до неї прикріплюють першу пластикову смужку.
• Наступні смужки вводяться у пази попередньої панелі.
• Зверху стаціонарні панелі закріплюються скобами або рідкими цвяхами, але це потрібно акуратно, щоб не залишалося отворів із зовнішнього боку. Низ прикріплюється шурупами до внутрішньої сторони профілю.
• Установка останньої панелі – трохи складний процес, тому що необхідно точно заміряти простір, що залишився, потім вирізати цю недостатню частину з пластикової панелі. До тієї частини, де вона примикає до стіни приклеїти стартову смугу, а потім постаратися, не пошкодивши конструкцію, поставити панель в місце, що залишилося.
• Низ екрану декорується пластиковим плінтусом, який клеїться рідкими цвяхами до лицьового боку екрану.

Зазвичай в напівкруглих ванних роблять одну дверцята, що розсуваються, на тій ділянці, де кут більш пологий. Якщо ж передбачено дві дверцята, то на кожну з них прикріплюється ручка, краще вибрати прихований варіант, щоб не чіплятися за них.

Корисні поради

Правильно організований простір під ванною може не тільки прикрасити ванну кімнату, але й використати з толком. Досвідчені майстри використовують кілька хитрощів для встановлення екрану та використання місця під ним:

• панелі з пластику можна купити в різних кольорах або відразу придбати просто білий колір, а потім наклеїти плівку, яка найкраще підходить для інтер’єру ванної;
• встановлення захисного екрану завжди проводиться з внутрішнього краю, тобто звідки заводитимуться панелі;
• бруски з деревини – найдешевший і найміцніший варіант облаштування каркаса, тільки якщо їх попередньо обробити і зробити більш вологостійкими;
• клей «рідкі цвяхи» – оптимальний матеріал, при використанні якого не ушкоджується поверхня ванної та самого екрану;
• про вибір «рідких цвяхів» читайте у цій статті;
• побутову хімію можна зберігати за екраном у висувних контейнерах на коліщатках, вони легко висуваються з-під ванної;
• замість пластику можна використовувати панелі МДФ, вони виглядають солідніше, але не захищені від вологи, варто обробити їх вологовідштовхуючим складом;
• закладення щілин і швів, які можуть залишитися між каркасом і ванною або підлогою, повинна проводитися відразу ж після закінчення установки екрана, якщо відкласти цю роботу, то в цих порожнинах може накопичуватися вода;
• при виявленні нестійкості каркаса, потрібно встановити додаткові ребра жорсткості;
• зазвичай з акриловими кутовими ванними акриловий екран йде в комплекті або його можна купити окремо, а зі створенням каркаса під нього складностей небагато;
• у пластиковому екрані можна поєднати відкидні та розсувні варіанти дверей;
• щоб надати жорсткості між ванною та верхньою планкою каркасу, варто заповнити зазор між ними монтажною піною;
• за бажанням пластиковий екран легко розбирається і може бути використаний для ванни меншого або аналогічного розміру;
• при правильному зверненні пластиковий екран може прослужити стільки ж, що його аналог, викладений плиткою.

Екран із пластикових панелей – найдешевший в облаштуванні, матеріали для нього недорогі, а монтаж, зроблений своїми руками, не триватиме багато часу. Така конструкція не вимагає використання оздоблювальних матеріалів, а її колір може вибиратися під відтінок стін у ванній. Виглядає пластиковий екран сучасно та гармонійно, а за рахунок розсувних дверей на ньому не потрібно передбачати додаткове оглядове вікно, яке часто псує зовнішній вигляд ванної кімнати.

У цій статті ми розглянули питання, як зробити розсувний екран під ванну своїми руками із пластикових панелей. Сподіваємось, вона була корисна. Не забудьте поділитися публікацією з друзями!